В одних из пасмурных зимних дней, когда на душе серо от безрадостности происходящего, идешь погрузившись в мысли такие же безрадостные, взывая к Богу с просьбой: «Укрепи. Помоги пережить неприятие окружающей действительности». Не разрешаешь печали поселится в душе своей, удерживаешь себя от осуждения ситуации, в которую попала по своей же глупости. А светлого мало – не зацепиться. Тяжко.
- А можно к Вам обратиться? – слышишь голос, вырывающий тебя из серости дум.
Почему-то ловишь себя на мысли, что путь твой пересекся с очередным попрошайкой, убеждающим потратить деньги на какую-нибудь безделицу. А она в очередной раз окажется не нужной и лишней в быту, и будешь терзаться потом – куда же её пристроить.. Но ладно, может действительно человеку что-то надо и я помогу ему – мгновенно пролетает мысль и ты поднимаешь свой взгляд.
- Спрашивай.
- Купите календарик.
Ну вот, - думаешь, так и знала. Но взор натыкается на календарь и вдруг понимаешь – это не просто календарь и продолжаешь слушать восторженную речь:
- Понимаете, мы живем в реабилитационном Центре для наркоманов, сейчас тяжелые времена, не подумайте ничего плохого, просто надо как-то помогать Центру. Купите календарик.
- Сколько?
- Сколько можете, но минимальная цена 20 руб. Я же бывший наркоман, 7 лет кололся, сейчас в Бога уверовал и Он меня излечил. И показывает синие вены, словно чернильным карандашом прочерченные на руке.
- Вы знаете, я даже из дома изгнан был. Жил по подвалам. Родители от меня отказались.
- А сейчас?
- Сейчас я любимый сын у родителей. Собираюсь идти в послушники.
Потихонечку отпускает неприятие и неверие и на смену им приходят слова:
- Не лукавишь ли? Грех большой именем Господа прикрываться.
- Что Вы! Он ведь мне помог. У меня же был иммунодефицит, а сегодня на приеме врача мне сказали, что у меня ничего нет. Понимаете – ничего нет! - его голос звенит от восторга, очередной раз возможно за этот прекрасный в его жизни день осознав, насколько велика милость Господа.
И вдруг понимаю – верю ему, верю. Спасибо тебе Господи, Ты очередной раз показал насколько ничтожны мои личные переживания и суета окружающая меня и отвлекающая от высоты Твоего промысла.
- Я рада за тебя. Очень рада. За свою жизнь успел покуролесить, теперь Бога держись. На свои силы не надейся, на Господа только уповай, на Его милость надейся. Верой в Него и спасешься. Храни тебя Господь.
Светлана Поталова,
Россия
Буду очень признательна за конструктивную критику. На оскорбления не отвечаю. Не переживайте, обидеть меня очень трудно. В пустую словесную перепалку не вступаю.
Злословие, сарказм, колкости в адрес друг друга буду удалять.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.